The results of paleoclimatic reconstruction of the climate and the basic vegetation changes during the Neogene-Quaternary period on the territory of Ukraine are considered. These data are compared with the results of the modern vegetation changes assessment on the same territory with the aim to define tendencies of climatic changes. Also a possibility of astronomical factors influence on the formation of climatic features is considered.

Викладено результати пошарових палеоботанічних досліджень гірських порід, що безпосередньо підстеляють і покривають евапоритову товщу баденію у Солотвинській западині Закарпатського прогину. За методиками О.В. Гольберта та В.П. Гричука реконструйовані зміни екологічної структури рослинності суходолу, який оточував басейн солеутворення. Екологічна характеристика палеофітоценозів свідчить про їх зростання у часі, що передував соленакопиченню (ранньоновоселицький період), безпосередньо за умов субтропічного вологого клімату, до початку солеутворення (пізньоновоселицький період) та після його завершення (солотвинський період) - за умов теплопомірного клімату. Формування евапоритів, зокрема солей, у часі зіставлено з проявом у палеофітоценозах ознак теплопомірного клімату з виникненням періодичних посушливих сезонів протягом року.

Проведено послойное палеоботаническое изучение горных пород как непосредственно подстилающих, так и покрывающих эвапоритовую толщу бадения в Солотвинской впадине Закарпатского прогиба. По методикам А.В. Гольберта и В.П. Гричука реконструированы изменения экологической структуры растительности суши, окружавшей солеродный бассейн. Экологическая характеристика палеофитоценозов указывает на их произрастание во время, предшествовавшее соленакоплению вначале (ранненовоселицкий этап) - в условиях субтропического влажного климата. Непосредственно перед началом эвапоритообразования (поздненовоселицкий этап) и по его завершении (солотвинский этап) - в условиях теплоумеренного климата. Формирование эвапоритов, в частности солей, во времени сопоставлено с проявлением в палеофитоценозах признаков возникновения периодических сухих сезонов в течение года.

The results of studies of stratigraphic sequences of palaeobotanical complexes (including palynomorphs and leaf-imprints) from rocks underlying and overlying the Badenian saliferous strata in the solotvino depression in the Transcapathians are presented.The changes of ecological structure of land vegetation surrounding the basis and climatic changes In the Badenian were reconstructed by the mothodics of Golbert and Grichuk.Ecologic characteristic of the palaeophytocenosis evidences (description)that duging the Novoselitsa stage these palaeophytocoenoses existed in the condition of subtropical humid climate.Immediately befor and after of evaporite for, ation (process) the climate was as warm temperate. The formation of evaporites including salts is compared vich periods of arid seasons during the year In conditions of warm temperate climate.

Приведена флористическая и климатическая характеристики раннего, среднего и позднего эоцена на территории Украинского щита и примыкающих к нему территорий. Рассчитаны количественные климатические параметры. Сопоставлены морские и континентальные отложения нижнего, среднего и верхнего эоцена по результатам спорово-пыльцевых исследований.

Наведено результати комплексного вивчення ритмічно побудованої товщі вапняків, глин та пісків Михайлівського кар'єру на р. Південний Буг на Миколаївщині. Виділено сім ритмів. Нижні три ритми (верстви 2 - 21) відповідають ростовським верствам, котрі в нижній частині містять місцезнаходження дрібних ссавців (Михайлівка-1) і наземних та прісноводних молюсків (михайлівський комплекс). За результатами вивчення мактрид і остракод ці верстви віднесені до верхньої частини середнього сармату. Верхні чотири ритми (верстви 21 - 42) типово верхньосарматські (катерлезькі верстви). В нижній частині цих верств (верства 25) знаходяться місцезнаходження дрібних ссавців (Михайлівка-2) і наземних молюсків (логанештський комплекс). Пік ксеротермізації, розширення степових просторів і поява напівпустельних ділянок ландшафту припадає на кінець ростовського часу. Описаний розріз заслуговує статусу "геологічна пам'ятка".

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.336

Рубрики:

Викопні Mammalia. Викопні ссавці

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ